Обрати школу:

Чи можна побачити Бога?

 

Діти питають у Бога

"Чи можна Тебе побачити?"
(Семенюк Богдан, 8 років)

 

Ну, по-перше, що у нас з вами є, щоб ми могли бачити? - Очі.

У кожної людини є два ока, якими ми дивимось і бачимо все навкруги: сонце, море, квіти, тваринок, іграшки, улюблені книжки, і врешті, наших тата і маму. Коли ми бачимо поряд маму, нам затишно і спокійно.

А давайте спробуємо закрити очі... Нічого не бачимо, і маму теж. Але ж вона не зникла, тут вона, поряд, можна взяти її за руку.

 

Та ось вона поклала нас у ліжечко, поцілувала, побажала солодких снів, вимкнула світло і вийшла із кімнати? Ми її не бачимо, навіть за руку не тримаємо, але ж вона не перестала існувати - в нашій уяві є її образ, який ми добре пам`ятаємо.

 

А от тепер уявимо дитинку, яка живе в дитячому будинку без батьків (на жаль, є такі). Дитинка ніколи не бачила свою маму, тому і не може її пам`ятати. Але вона точно знає, що мама у неї є, як і у всіх інших. І дуже часто дитинка її собі уявляє, малює в думках образ, і подумки розмовляє з нею, кличе. Також уявляє собі тата, який прийде за нею коли-небудь і забере з собою додому...

Отак і люди колись дуже-дуже давно втратили свого Небесного Батька. Залишилась тільки впевненість, що Він у нас є і що ми коли-небудь побачимось.

Як же це може бути? Як уявити Бога? Який Він?..

 

Невже одного разу пролунає дзвінок в двері і в нашу кімнату увійде Сам Бог? Але ж наша кімната замала для Нього! Бог  - не людина, Він великий і безмежний, як космос! І Він для наших очей невидимий, Він - ДУХ. Як же нам його прийняти і як побачити невидиме?..

Виявляється, про це подбав Сам Бог... Він більше, ніж ми, хоче, щоб ми Його побачили.

 

Коли Господь створював першу людину, Він спочатку створив її тіло. Все, що Бог створив, називається МАТЕРІЄЮ. Весь світ матеріальний: його можна бачити нашими очима, мацати нашими руками. Матеріальні речі мають колір, запах, вагу, їх можна виміряти. Нашими очима ми можемо бачити Божий світ. Але не Бога, Бог - не матеріальний.

Бог - це невидимий ДУХ, тому, щоб Його побачити, людям треба мати в собі щось особливе. Це особливе - дарунок від Бога, безцінний Дар. В нас є невидима Божа часточка - Божий дух. Саме дух робить нас особливо зрячими.

З тих пір, як Господь створив нас, на жаль, люди багато втратили, але все одно ще Божий Подих іноді наповнює нас і відкриває нам те, що інші не можуть бачити.

 

Так було вже не раз. Пам`ятаєте, коли до пророка Авраама завітали три Ангели? Вони були схожі на звичайних подорожніх, і, можливо, будь-хто інший і не побачив би в них щось особливе. Але Авраамові серце підказало, що це не прості перехожі. Його дух не міг не впізнати свого Творця. Очі Авраама бачили трьох звичайних людей, а дух Авраама бачив Самого Бога. Він це ВІДЧУВ!...

Ще один  великий пророк стояв лицем до Бога - Мойсей, пам’ятаєте? І що Мойсей бачив очима? - полум`я. А відчував? - присутність Бога.

Пророкам Ісаї, Даниїлу, Ієремії Господь теж являв Себе, але це не означає, що людина і Бог зустрічалися на рівних, тим паче не означає, що пророки бачили Його своїми очами так, як бачили інших людей. Навіть під час зустрічі із пророками Бог залишався нематеріальним, а значить невидимим для їхніх звичайних очей. Зустрічалися Божий Дух і дух людський. Ця зустріч була невидимою...

 

Проте, як же це для нас незвично! Яким недосяжно далеким залишався для людей Господь...

І тоді сталося ДИВО... Господь захотів, щоб люди Його почули і зрозуміли. Він вирішив підійти до людей так близько, щоб Його могли побачити звичайні очі. А для цього треба було стати матеріальним, видимим. Бог увійшов у тіло людини, ВТІЛИВСЯ - народилося Боже Дитя, Божий Син Ісус Христос. Бог став одним із нас - став ЛЮДИНОЮ. І от тоді люди вже могли Бога бачити власними очима.

Ми знаємо, як люди тоді зустріли свого Творця... Що дивно: на власні очі тоді Господа бачили всі, але духом впізнали в Ньому Бога тільки ті, в кому дух був живий. Інші ж очима бачили, а духом осліпли, тому і розіп`яли власного Творця.

Це було дві тисячі років тому... Господь після Своєї смерті воскрес, Його воскреслого бачили учні, апостоли. Але згодом Христос знову став невидимим - Він піднявся на небо… І як же нам тепер Його побачити?

 

Це неймовірно, але Господь сказав, що Він нас не залишив, Він поряд...

Озирнулись? Побачили?.. Ні? То що, обманув?..

Та ні! В нас же Бог вдихнув свій Дух!.. Тому, побачимо, але по-особливому - ВІДЧУЄМО...

Кожного разу, коли людину наповнює особливе світле піднесене відчуття, це означає, що до неї завітав Сам Бог. Так поет, переживаючи натхнення, складає прекрасні вірші, художник створює безсмертні полотна, композитор чує божественну музику - їх НАДИХНУВ (дихнув на них) Господь. Один з відомих поетів Михайло Лермонтов під впливом цього сильного почуття якось написав:

 "...Тоді я можу осягнути щастя на землі,
І в небесах я бачу Бога"
.

Так буває з кожним, хто починає творити. Так буває з кожним, хто когось любить. І повірте, це найкращі хвилини, які переживає людина за життя.

 

То що, чи можна побачити невидимого Бога?

Звичайними очима - ні. Звичайні люди, які втратили Божий дух - незрячі, навіть якщо вони можуть втягнути нитку у голку.

А от особливі люди, які зберегли в собі Божий дух, можуть одного разу відчути, що великий і безмежний, як цілий космос, Господь зайшов до них прямо в серце, у саму душу.

Головне, щоб душа наша для Бога була не замала…

 

Вчитель недільної школи "ЧАДО"
Наталія Ващенко

* * * * *

Бога можна не тільки ПОБАЧИТИ, а й навіть ВІДЧУТИ! Вірніше не його безпосередньо, але його ПРИСУТНІСТЬ ДЕСЬ ПОРУЧ, десь ДУЖЕ БЛИЗЬКО: його можна побачити у вигляді Світла в очах іншої Людини, що в цю Мить дивиться в Твої очі, у вигляді хмар, що в образі Ангела чи Птаха в Небесах пролітає час від часу над Твоєю головою...
Його можна відчути як ЛАГІДНЕ ТЕПЛО перших сонячних променів на Світанку чи навіть як ЛАГІДНЕ ТЕПЛО у власному Серці. І це лиш маленька частка того, ЯК САМЕ може кожному з нас може являтись Господь. Єдине, що потрібно для цього - бути готовим кожної миті ВПУСТИТИ Бога в своє Життя й у своє Серце! 

P.S. Від мене: "Його можна побачити у вигляді Світла в очах іншої Людини, що в цю Мить дивиться в Твої очі..." - часто Ви так дивитеся... Стільки любові, тепла і світла ллється  з Ваших очей...

Сергій Савченко

 

 

 

Версія для друку

© 2011-2024 Дитяча недільна школа "Чадо"
Розробка © 2011-2024 Юрій Зінькевич
Дизайн © 2011 Анна Рибак