Ірина Жиленко. «Жар-Птиця», «Підкова», «Гном у буфеті»
Художній аналіз текстів
Жар-птиця
Сусідка моя — чарівниця —
годувала надвечір родзинками
у клітці золоту Жар-птицю
з очима-намистинками.
І як воно трапилось —
хто його зна —
та тільки дверцят не замкнула вона.
Рвонулась на волю чудесна Жар-птиця,
і враз освітилась
казково столиця.
Летіла все вище, так гарно, так вільно,
як в найзолотішім, найкращім мультфільмі.
Дорослим і дітям
яснішали лиця:
«Як хороше жити
під сонцем Жар-птиці!»
І тільки ота трьохсотлітня ґава,
яка себе називала Павою
(старезна, без ока, та ще й кульгава),
знайшла Жар-птицю непристойно яскравою.
І вся вороняча орава
зчинила люту стрекотняву:
«Вона яскра-яскра-яскррава!
Таку чужу нескромну птицю
тримать годиться тільки в клітці!»
Вже третій день — нема Жар-птиці.
І людям посмутніли лиця.
О, не сумуйте, її нема,
бо — розумієте? — зима.
Жар-птиця ж — птаха екзотична,
південна, до снігів незвична.
Ну, от і простудилась трішки.
Лежить вона терпляче в ліжку,
п'є молоко, клює родзинки,
чита «Барвінок» і «Мурзилку».
Пішли на лад у неї справи.
І скоро знов злетить вона
на злість лихим, кульгавим ґавам,
на новорічну радість нам!
Запитання:
1. Які настрої, почуття, думки викликав у Вас вірш?
2. Назвіть ліричних героїв. Дайте оцінку їх вчинкам.
3. Розгляньте детальніше образи Жар-Птиці й Пави. Поміркуйте. Кого ці образи могли б уособлювати?
4. Чому Пава так ставиться до Жар-Птиці?
5. Як ти розумієш словосполучення «птаха екзотична» в контексті цього вірша?
6. Досліди, які художні засоби вжито у тексті.
7. Які моральні цінності утверджує прочитана Вами поезія? Які почуття засуджує?
8. Висловіть Ваше розуміння головної думки поезії.
Підкова
Була зима. Ішов зелений сніг.
За ним — рожевий. Потім — фіалковий.
І раптом протрюхикав на коні
Дідусь Мороз. І загубив підкову.
Та не просту. А золоту. Таким,
на місяць схожим, серпиком лежала, —
аж розгубились в небі літаки,
кричали: «Мама!» —
Й крильцями дрижали.
А я знайшла. Сказала їй: — Світи
тут, на вікні. Щоб все мені збулося! —
Зійшлися і роззявили роти
сімсот роззяв. Стоять вони і досі...
Круг них світився то зелений сніг,
то голубий, то ніжно-фіалковий.
Вони стояли вперто, день при дні, —
зачарувала їх моя підкова.
Що ж, покладу підкову в чемодан,
куплю я шубу. А тоді поїду
в Лапландію. Хоч трішки і шкода,
вже так і буть — віддам підкову Діду.
Оце і все. А сніг звичайним став.
Легкий і рівний, пада, пада, пада...
Роти закрили всі сімсот роззяв.
І розійшлись... І полягали спати.
*Чи знаєте Ви?.. Колір також може бути образом, може щось означати. Наприклад, зелений — це колір молодості, природи, надії, символ життя. Рожевий означає чистоту, ніжність, красу, любов. Жовтий уособлює тепло, радість. Отже, кольором автор розкриває сутність сказаного, свої емоції, почуття.
1. Що, на Вашу думку, означає кольоровий сніг у цій поезії?
2. Схарактеризуйте образ ліричної героїні.
3. Які настрої, думки й почуття викликав у Вас вірш?
4. Хто такі, на Ваш погляд, роззяви?
5. Які образи автор протиставляє в цьому поетичному тексті? Як Ви вважаєте, з якою метою?
6. Чому сніг став звичайним?
7. Про що, на Вашу думку, йдеться у вірші?
8. Яка роль «чудес» у Вашому житті?
9. Порівняйте «чудеса» казкового характеру і «чудеса», які реально послані нам Богом. Назвіть приклади.
10. Що символізує підкова?
Гном у буфеті
Ти знаєш, у нашому домі,
в старому буфеті, давно
живе мій добрий знайомий —
старенький буфетний гном.
Він знав ще дідуся хлоп'ям,
а маму — малим дівчатком,
гукав пустунам: «Ай-яй!»,
Слухняним давав шоколадки.
Замкнувши буфет на гачок,
золотить на свята сервізи.
Багріє його ковпачок
за склом серед вазочок різних.
Він любить какао пить,
Смоктати м'ятні гостинці.
Так довго і солодко спить
в старій музикальній скриньці.
Навчився він чемних манер
в одної маркізи з фарфору.
Сказала маркіза: — Тепер
дружити із вами не сором.
Ви просто — франтом, хоча
втягніть у петлицю троянду.
І прошу до мене на чай
Разом з цвіркуном-музикантом.
Століття, і друге, і третє, —
прислухайся! — чуєш? — завжди
клопочеться гном у буфеті,
бормоче, зітха, шарудить.
І тупа, і плямка в куточку,
і дзвонить в буфетні шибки.
І в довгі засніжені ночі
нашіптує дітям казки.
Запитання:
1. Який загальний настрій поезії?
2. Яким є центральний образ цього вірша?
3. Про що йдеться в тексті?
4. Якою є лірична героїня поезії?
5. Чи є такий гном у Вашому домі?
Поміркуйте
Проаналізуйте прочитані поезії Ірини Жиленко.
Які образи найчастіше використані автором?
Який настрій створюють ці образи?
Чи тотожні форма вираження й форма змісту цих образів?
Чи є поезії Ірини Жиленко «дитячими»?
Якою мірою наявний аспект християнської духовності в прочитаних Вами віршах? Підтвердіть свою думку називанням образів, символів, ідей.
Автор уроку - викладач недільної школи "Чадо"
Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря м. Києва
Бойко Ольга
Версія для друку
