Києво-Печерський Патерик
Середньовічні світоглядні пріоритети
1. Монотеїзм (єдинобожжя).
2. Бог є духовною сутністю, яка перебуває за межами світу (трансцендентність).
3. Вихідна якість Бога – любов до людини.
4. Бог творить світ із нічого.
5. Природа не має власної сутності і не може існувати без припливу божественної енергії.
6. Людина в усьому покладається на віру в Бога.
7. Головне життєве завдання людини – спасіння душі.
8. У сприйнятті дійсності акцент падає на внутрішнє; зовнішнє радше заважає правильно зрозуміти внутрішнє.
9. Усі люди є рівними перед Богом.
10. Панування символічного світосприйняття.
*Бог – це духовна сутність, абсолют усіх абсолютів, сукупність усіх можливих досконалостей. З цієї причини Бог постає для людини неосяжним і принципово позарозумовим (задум Божий невідомий); Бог лише із власного милосердя та любові може відкрити себе людині, і це відбулося, коли Він послав на Землю свого сина – Ісуса Христа. З іншого боку, кожна людина несе в собі “іскру Божу”, тому шлях до Бога лежить через духовне самозаглиблення та самозосередження і, врешті-решт, через самовдосконалення. Відповідно розуміння природи, моралі, людських життєвих обов’язків визначали винятково релігійні догмати (вихідні незмінні положення).
Образ святості в літературі: Києво-Печерський патерик
В агіографічних творах і ходіннях доби Раннього Середньовіччя відбувається становлення і розвиток концепту святості. Києворуські книжники, прочитавши та осмисливши перекладні житія, творять власні, присвячені постатям руських святих. Формування пантеону своїх святих було справою державного і великого духовного значення.
Генеза і розвиток системи образів руської агіографії представляє процес формування парадигми образу святості. Суть її полягає у представленні особливого руського релігійного типу святості, що генетично пов'язаний із загальнохристинськими началами, візантійською спадщиною, але має низку індивідуальних рис. Так, для Візантії характерними були сакральна урочистість, пишна краса священнодійства, що відображала непорушну дійсність. Етичний елемент тут перебував на другому місці, а естетичний – на першому як своєрідне джерело «небесної ієрархії». На Русі ж християнська духовність характеризується посиленням євангельського елементу, у центрі перебували любов, милосердя, служіння людям. Житія чи не найбільшою мірою відображають внутрішній світ середньовічної людини.
У західній і східній традиціях святими визнавали: героїв, котрі поклали життя за віру (святі мученики); місіонерів, які навертали у християнство цілі народи (рівноапостольні князі); мислителів, котрі заклали фундамент християнського вчення; визначних діячів церковної ієрархії (папи,митрополити), православних ченців, подвижників-аскетів. На Русі особлива увага зверталася на володіння даром чудотворення за життя чи після смерті (чудотворні мощі). Тут існували такі типи святості: рівноапостольні (Володимир, Ольга), страстотерпці (Борис і Гліб), преподобні (святі ченці, Антоній, Феодосій).
Нестор був ченцем Києво-Печерської обителі і першим в історії середньовічної української літ-ри, хто дав класичні твори житійної літератури. Його «Чтєнниє о житии и о убиении блаженную страстотерпца Бориса и Глеба» -один із текстів так званого борисо-глібського циклу, що являє собою низку гімнів, паремій, молитов, церковних служб, житій. Жертовність за Христа тут майже відсутня,а, навпаки, винесена на передній план ідея добровільного переходу Бориса та Гліба від «прагнення до істини» до «буття в істині», від благочестивого світського життя до стану святості.
Ціла система образів святих представлена у пам’ятці «Патерик Печерський». Оповідання про аскетів у суті своїй були оповідями, де головним є образ подвижника. Завдання образу ченця – утвердження у суспільстві моральних та етичних цінностей християнства. В основі сюжету – чудо, за допомогою якого агіограф чинить максимально великий вплив на читача (обов’язковий елемент тексту).
Агіографія
Мета: утвердити ідеал святості.
Специфіка: організація земного, видимого простору за допомогою божественного буття, вищого сенсу існування.
Читач – автор: не опис, біографія, а утвердження за допомогою прикладу.
Серафим Саровський: спасися сам і тисячі біля тебе спасуться.
Феномен: опис без зовнішніх рис, подібність іконографії, акцент на сутності.
Текстові начала: а) історичне
б) агіографічно-ідеалізоване
«Києво-Печерський Патерик»
Ключові образи: Антоній і Феодосій.
Антоній: смирення у вірі, аскетичне відсторонення від дієвого і активного життя, а не лише від мирського. Наближення до пізнання Бога.
Феодосій: діяльнісний тип. Наставник братії, веде комунікацію з представниками миру.
*Аналіз житія (слово 3, 8).
Питання для обговорення:
1. Що Вам відомо про світогляд середньовічної людини?
2. Як цей світогляд відбито в літературі?
3. Які літературні пам’ятки Середньовіччя Вам відомі?
4. Що таке агіографія?
5. Який основний композиційний та смислово-символічний елемент житія?
6. Знайдіть образи-символи чуда в житіях преподобних отців наших Антонія та Феодосія Києво-Печерських.
7. Як, відповідно до Києво-Печерського Патерика, утворилася Києво-Печерська Лавра?
8. Яким був духовний подвиг преподобного Антонія?
9. Як опинився в монастирі преподобний Феодосій?
10. Схарактеризуйте стосунки Феодосія з його матір’ю. Дайте оцінку його втечі з дому.
11. Де в житіях преподобних Антонія та Феодосія реалізується заповідь «Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, і візьме хрест свій, і за Мною йде!» (Мк. 8, 34).
12. Хто з християн найдосконаліше реалізує цю заповідь?
13. Що Вам відомо про чернецтво?
14. Хто такий, на Вашу думку, монах?
15. Розкажіть про те, як змінювалося життя Києво-Печерської обителі під час ігуменського служіння цих двох святих.
16. Яким був перехід святих до життя вічного? (У зв’язку з цим пригадайте, прокоментуйте та включіть до відповіді слова «Чесна перед Господом смерть преподобних Його»).
17. Що Вам відоме про діяльне і споглядальне життя? Якими євангельськими образами воно представлене?
* Пригадайте:
"Сталося ж, як ішли вони, то увійшов Він в одне село; тут жінка одна, на ім'я Марфа, прийняла Його в свій дiм.
У неї була сестра, що звалась Марія, котра, сівши у ніг Ісусових, слухала слово Його.
А Марфа клопоталась великим частуванням і, підійшовши, сказала: Господи! чи Тобі ж байдуже, що сестра моя покинула мене одну услугувати? Скажи їй, нехай мені допоможе.
Ісус же, віддповідаючи, сказав їй: Марфо, Марфо! Ти турбуєшся та клопочешся про многе. А одне тільки треба. Марія ж вибрала благу частину, яка не одніметься від неї"
(Лк., 10: 38-42)
Чи є один зі способів життя більш виправданим? Чому?
*** Іоанн Золотоустий у тлучмаченні Євангелія про Лазареве воскресіння порівнює померлого Лазаря з людським розумом, який оживляють його сестри: діяння й споглядання за співдією благодаті Божої.
18. Як діяльне й споглядальне життя представлене в житіях преподобних отців наших Антонія та Феодосія Києво-Печерських?
19. Поміркуйте. Для чого, на Вашу думку, потрібно читати, досліджувати, розмірковувати над житіями святих?
Автор уроку - викладач недільної школи "Чадо"
Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря м. Києва
Бойко Ольга
Версія для друку
