Леся Українка. «Мрії», «Як дитиною, бувало...», «Тиша морська», «Співець»
МРІЇ
У дитячі любі роки,
Коли так душа бажала
Надзвичайного, дивного,
Я любила вік лицарства.
Тільки дивно, що не принци,
Таємницею укриті,
Не вродливі королівни
Розум мій очарували.
Я дивилась на малюнках
Не на гордих переможців,
Що, сперечника зваливши,
Промовляли люто: «Здайся!»
Погляд мій спускався нижче,
На того, хто розпростертий,
До землі прибитий списом,
Говорив: «Убий, не здамся!»
Питання до тексту:
1. Які почуття, на твою думку, найточніше відтворюють настрій вірша?
2. Як Ви гадаєте, чому не «вродливі королівни» та «горді переможці» «очарували» ліричну героїню?
3. Уважно прочитайте рядки:
Я дивилась на малюнках
Не на гордих переможців,
Що, сперечника зваливши,
Промовляли люто: «Здайся!»
Погляд мій спускався нижче,
На того, хто розпростертий,
До землі прибитий списом,
Говорив: «Убий, не здамся!»
Прокоментуйте з християнського погляду, що означає дивитися на «до землі списом прибитих»? Чому, на Ваш погляд, саме вони не здаються?
Поміркуйте, як поводить себе людина в духовній боротьбі? Яким «списом» вона може бути «до землі прибита»? Як вона може піднятися?
4. Які риси творчої особистості Лесі Українки відображені в почуттях, настроях, діях ліричної героїні?
***
Як дитиною, бувало,
Упаду собі на лихо.
То хоч в серце біль доходив,
Я собі вставала тихо.
«Що, болить?» — мене питали,
Але я не признавалась —
Я була малою горда, —
Щоб не плакать, я сміялась.
А тепер, коли для мене
Жартом злим кінчиться драма
І от-от зірватись має
Гостра, злобна епіграма, —
Безпощадній зброї сміху
Я боюся піддаватись,
І, забувши давню гордість,
Плачу я, щоб не сміятись.
Питання до тексту:
1. Схарактеризуйте образ ліричної героїні. Висловіть власні роздуми про неї.
2. Поміркуйте й порівняйте поняття гордість та гідність, поясніть, як Ви їх розумієте. У чому Ви вбачаєте різницю? Дайте ціннісну оцінку цим поняттям з християнського погляду.
3. Яке з двох обговорюваних понять, на Вашу думку, притаманне ліричній героїні цієї поезії?
4. Поміркуйте про сміх та плач. Пригадайте: в яких творах ми вже обговорювали це питання? Підказка.
5. Схарактеризуйте стан радості з християнського погляду.
6. Якими повинні бути сльози?
7. Прочитайте притчу.
Господь послав з небес на землю Ангела, щоб той приніс Йому звідти воістину угодну жертву. І захотів Ангел принести Богові сльозу. Побачив він, як плаче чоловік за померлою дружиною, взяв сльозу його і відніс Господу.
- Ні, - сказав Господь. – Не ця жертва угодна Мені.
Тоді злетів Ангел на землю вдруге і перебував у краї, де була віна. Побачив він воїна, що помирав. І, відходячи від світу цього, поранений воїн плакав за долю своїх побратимів, своєї батьківщини. Узяв ангел його сльозу і возніс Богові.
- Ні, - сказав Господь удруге. – Не ця жертва угодна Мені.
У роздумах Ангел полетів знову на землю. Спустився він до святого Божого храму. Тут побачив людину – великого грішника, якого уникали й засуджували багато «праведників». Він припав у покаянні й щиро плакав за свої гріхи, благаючи Бога прощення. Узяв Ангел його сльози – і відніс Богові.
- Воістину угодна жертва ця мені. Я завжди чую плач того, хто кається.
Дайте відповідь на питання № 6.
8. Прослідкуйте автобіографічні аспекти в цьому тексті Лесі Українки.
9. Чому, на Ваш погляд, лірична героїня «плаче, щоб не сміятись», а сміх називає «безпощадною зброєю»?
ТИША МОРСЬКА
В час гарячий полудневий
Виглядаю у віконце:
Ясне небо, ясне море,
Ясні хмарки, ясне сонце.
Певно, се країна світла
Та злотистої блакиті,
Певно, тут не чули зроду,
Що бува негода в світі!
Тиша в морі... ледве-ледве
Колихає море хвилі;
Не колишуться од вітру
На човнах вітрила білі.
З тихим плескотом на берег
Рине хвилечка перлиста;
Править хтось малим човенцем,
В'ється стежечка злотиста.
Править хтось малим човенцем,
Стиха весла підіймає,
І здається, що з весельця
Щире золото спадає.
Як би я тепер хотіла
У мале човенце сісти
І далеко на схід сонця
Золотим шляхом поплисти!
Попливла б я на схід сонця,
А від сходу до заходу,
Тим шляхом, що проложило
Ясне сонце через воду.
Не страшні для мене вітри,-
Ні підводнії каміння,
Я про них би й не згадала
В краю вічного проміння.
Питання до тексту:
1. Прочитай уголос вірш. Які твої перші враження від нього?
2. Які почуття, на твою думку, передає поетеса в цьому вірші? Зачитай ті слова, які це засвідчують.
3. Назви художні засоби, вжиті у прочитаних віршах Лесі Українки. Як вони вплинули на твоє сприйняття поетичних образів?
4. Які образи та символи є ключовими для цього тексту?
5. З чим асоціюється у Вас море?
6. Як Ви уявляєте «житейське море»?
7. Які біблійні сюжети, у яких море є важливим символом, Вам відомі?
8. Чи існує край «вічного проміння»? Де є цей край? Чи варто прагнути до нього?
9. Зачитай ті рядки вірша, у яких поетеса каже про свою сміливість і неабияку мужність. Яка, на Ваш погляд, головна думка твору?
Автор уроку - викладач недільної школи "Чадо"
Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря м. Києва
Бойко Ольга
Версія для друку
