Луї ПАСТЕР
(1822-1895)
* * *
«Настане час, коли будуть сміятися над нерозумністю нашої сучасної філософії. Чим більше я займаюсь вивченням природи, тим більше зупиняюсь в благоговійному враженні перед ділами Божими. Я молюсь під час робіт в лабораторії».
* * *
«В світі борються два протилежних закони: один – закон крові та смерті, який кожного дня вигадує все нові способи війни, який примушує людей бути постійно готовими іти на поля битви, і другий закон – закон миру, праці та благоденствування, який ставить собі за мету позбавити людство від подальших нещасть. Цей другий закон, якому підкоряємось всі ми, прагне навіть під час жорстоких війн врятувати численні жертви цих війн».
* * *
Луї Пастер був глибоким шанувальником Біблії, особливо Новозавітного Слова Божого. У розквіті своєї слави він писав:
"Щасливий той, хто служить ідеалу Євангельських чеснот! Ось джерело великих помислів і великих подвигів!"
Про Пастера передають, що одного разу один з його учнів запитав свого геніального вчителя, як це він, великий учений, після такої величезної роботи думки і стількох наукових занять може ще вірити у вчення Біблії? На це Пастер відповів:
"Так як я мислив і вивчав, тому-то і залишився віруючим, подібно бретонцю. А якби я ще більш розмірковував і займався науками, то став би таким віруючим, як бретонська селянка". (Бретонці, як відомо, здавна славилися своєю непохитною стійкістю у вірі).
В останні хвилини перед смертю французький вчений взяв тремтячими руками невелике мідне розп'яття і помер зі словами сповідання віри в істини Божественного Одкровення на вустах.