Малятко. Урок 26. Дай! На!

Молитва "Отче наш"     Структура уроку

ЗМІСТ УРОКУ:

Любі діти!

Перше слово маленької дитинки, яка тільки вчиться говорити, часто буває «Дай!». І зрозуміло: дитинка маленька, а світ великий, і його треба пізнати. Тому і просить вона «дай», щоб потримати, понюхати, лизнути… Так вона вивчає світ. Якщо ж щось дитині подобається, вона міцно тримає це та не відпускає, і вже гнівно кричить: «Дай!» Бо дитинка ще маленька, нетямуща, і не знає, що собі всього не забереш, треба ділитися з іншими.

Цій премудрості дитинку вчать її батьки, мама і татко. І тоді дитина з подивом для себе дізнається, що коли вона щось цінне віддає і каже «На!», у того, хто приймає, радісно загоряються очі, і їхнє спільне щастя подвоюється. Виявляється тоді, що «на» дає більше радості, ніж «дай»!..

Насправді, це величезне відкриття, яке людина тим більше розуміє, чим дорослішою і мудрішою вона стає.

Адже Той, Хто є наймудрішим, навіть премудрим – Господь Бог – взагалі нічого Собі не бере, Він тільки всім все роздає. Весь прекрасний світ, який Він створив, з усіма його багатствами, Господь віддав людям. Кожній людині Господь дав життя і здоров`я, душу і серце, таланти і здібності. Всім нам Бог дає умови для життя і творчості – їжу, дім, роботу. Кожному з нас Він дав близьких людей – маму і татка, бабусю і дідуся, братиків і сестричок. Та найголовніше, що ми маємо від Бога – Його любов, Його турботу і опіку, саме тому кожен з нас має ангелів-охоронителів і святих заступників, які захищають нас від зла.

Господь створив цей дивовижний світ і сказав людині: «На!»

В обмін Він від людини не вимагає для Себе нічого. Єдине, що вимагає Бог від людей – бути хорошими – але не для Себе, а для людей. Це людям на користь - виконувати Божі заповіді і ставати кращими.

Від людей Господь не вимагає, а очікує любові у відповідь на Свою Любов. Той, хто любить нічого не вимагає, він радий віддати все!..

Так і наші батьки, які люблять нас понад усе, раді все нам віддати. Ви помічали, скільки разів вони нам казали «На!..» Батьки нічого у нас не забирають, тільки дають. А якщо вимагають від нас бути слухняними і хорошими, то не для себе, а для нас самих.

А ми любимо своїх батьків? Скільки разів ми казали їм: «На!», віддаючи щось цінне? Часто? Чи не частіше: «Дай»?.. То кого ж ми тоді любимо більше, їх чи себе?.. Давайте задумаємося. Тому що є люди, які все життя живуть за правилом: «Дай!», але вони живуть тільки для себе і нікого не люблять.

Той, хто любить, хоче, щоб все було не у нього, а у того, кого він любить, і саме це робить його по-справжньому щасливим.

Слово «Дай!» відбирає у нас щастя. А слово «На!», навпаки, - дає.

ПЛАН УРОКУ:

ПИТАННЯ:

1. Що приємніше: забирати собі, чи віддавати?
2. Чому нас вчать батьки: відбирати у інших, чи ділитися?
3. Що нам дає Господь?
4. Чи каже нам Господь: «Дай»?
5. Чому Господь все віддає людям?
6. Чому батьки раді все віддати своїм дітям?
7. Чи любимо ми своїх батьків? Чим ми доводимо свою любов?
8. Чому злий янгол хоче все у людей відібрати?
9. Щоб бути схожим на Бога, а не на злого янгола, треба забирати все собі, чи віддавати, ділитися?

МУЛЬТФІЛЬМ:

Давайте разом з вами подивимося мультик: